2. Склад 1 мл препарату містить діючу речовину: паромоміцин (у формі сульфату) =140 ООО МО. Допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, натрію метабісульфіт, вода очищена.
3. Фармацевтична форма. Розчин для перорального застосування.
4. Фармакологічні властивості АТС vet класифікаційний код QA07 - протимікробні ветеринарні препарати, що застосовуються при кишкових інфекціях. QA07AA06 - Паромоміцин. Паромоміцин - природний антибіотик з групи аміноглікозидів І покоління. Паромоміцин діє бактерицидно та протозоацидно, порушуючи синтез білка в клітинах мікроорганізмів. Бактерицидна активність паромоміцину, в основному, пояснюється його незворотним зв'язуванням з рибосомами бактерій. Паромоміцин володіє широким спектром дії проти багатьох грампозитивних та грамнегативних бактерій, включаючи Е.соїі. Паромоміцин також володіє антипротозойною дією. У дослідженнях in vitro із використанням клітинних ліній НСТ-8 та Сасо-2 спостерігали інгібуючу активність паромоміцину щодо Cryptosporidium parvum. Біодоступність паромоміцину за перорального застосування телятам у віці 2-6 тижнів у дозі 50 мг паромоміцину сульфату на 1 кг маси тіла становить 2,75%. Середня максимальна концентрація паромоміцину в плазмі (Стах) становить 1,48 мг/л, середній час досягнення максимальної концентрації в плазмі (tmax) становить 4,5 години, а середній кінцевий період напіввиведення (ti/2, еі) становить 11,2 години. Виводиться паромоміцин з організму у незміненому вигляді з сечею. Внутрішньовенне введення паромоміцину ягнятам у дозі 7000 МО/кг показало, що він швидко виводиться з організму (Іш = 4,58 години), і його кліренс (2,49 мл/хв/кг) є відносно низьким. Це свідчить про можливо обмежений метаболізм печінки. Біодоступність паромоміцину при пероральному введенні ягнятам у дозі 50 мг паромоміцину сульфату на 1 кг маси тіла становить 13%. Середня пікова концентрація паромоміцину в плазмі крові (Стах) становить 2,68 мг/л, середній час досягнення пікової концентрації в плазмі (tmax) становить 4 години, а середній кінцевий період напіввиведення (Чш, еі) становить 27,4 години. Виводиться паромоміцин з організму у незміненому вигляді з фекаліями. У дослідженнях впливу препарату на діарею у телят, спричинену Cryptosporidium parvum, від 23% до 32% тварин у групах, які отримували лікування протягом 7 діб, мали діарею, порівняно з 53% до 73% телят у групах, які не отримували лікування. У клінічних дослідженнях впливу препарату на діарею у ягнят і козенят, пов’язану з криптоспоридіозом, середня тривалість клінічних проявів діареї становила 3 доби у ягнят, які отримували лікування, порівняно з 6 добами у ягнят, які не отримували лікування, і 4 доби у козенят, які отримували лікування, порівняно з 7 добами у козенят, які не отримували лікування.
5. Клінічні особливості
5.1 Вид тварин. Велика рогата худоба (телята віком до 3 місяців), вівці (ягнята віком до 3 тижнів), кози (козенята віком до 3 тижнів).
5.2 Показання до застосування. Лікування телят (віком до 3 місяців), ягнят та козенят (віком до 3 тижнів), хворих на кишкові інфекції, спричинені Cryptosporidium parvum, чутливою до паромоміцину. Лікування телят (віком до 3 місяців) при захворюваннях травного каналу, що спричинені Escherichia coli, чутливими до паромоміцину.
5.3 Протипоказання. Не застосовувати тваринам з відомою гіперчутливістю до паромоміцину, аміноглікозидів або будь-якої з допоміжних речовин препарату. Не застосовувати тваринам з порушеною функцією нирок або печінки. Не застосовувати жуйним тваринам із функціонально розвиненими передшлунками. Не застосовувати одночасно із загальними анестетиками, міорелаксантами, сильними діуретиками та потенційно ото- або нефротоксичними речовинами.
5.4 Побічна дія. У рідкісних випадках можлива поява м’яких фекалій у телят. Аміноглікозидні антибіотики, такі як паромоміцин, можуть викликати ото- і нефротоксичність.
5.5 Особливі застереження при використанні. Застосовувати препарат після підтвердження наявності криптоспоридіальних ооцист у фекаліях тварин і якнайшвидше після початку діареї. Оскільки препарат потенційно ототоксичний і нефротоксичний, рекомендується перед застосуванням оцінити функцію нирок. З особливою обережністю слід призначати препарат новонародженим тваринам внаслідок надмірного всмоктування паромоміцину з травного каналу. Використання препарату для новонароджених тварин повинно ґрунтуватися на оцінці користі та ризику лікарем ветеринарної медицини.
5.6 Використання під час вагітності, лактації, несучості. Не застосовувати.
5.7 Взаємодія з іншими засобами та інші форми взаємодії. Застосування загальних анестетиків та міорелаксантів посилює нейроблокуючий ефект аміноглікозидів, що може спричинити параліч та апное. Не застосовувати одночасно з сильними діуретиками та потенційно ото- або нефротоксичними речовинами.
5.8 Дози і способи введення тваринам різного віку. Перорально у дозі 0,25 мл препарату на 1 кг маси тіла, що еквівалентно 35 000 МО паромоміцину на 1 кг маси тіла один раз на добу протягом 7 діб. Лікування слід проводити кожного дня в один і той же час. Для застосування препарату тварині використовуйте шприц або будь-який відповідний пристрій для пероральнош введення. Щоб забезпечити правильне дозування, слід визначати якомога точніше масу тіла тварини. Коленій тварині слід проводити тільки один курс лікування.
5.9 Передозування (симптоми, невідкладні заходи, антндоти). Телятам не застосовувати довше 7 діб. У телят віком від 2 до 5 тижнів передозування понад 50 мг паромоміцину на 1 кг маси тіла може спричинити ураження травного каналу (виразки, хронічне гіперпластичне запалення), переважно в рубці та у сітці, другому відділі шлунку. Можливе виникнення бруксизму та поганого апетиту. Повторне передозування може спричинити смерть. У ягнят не спостерігали побічних ефектів при п’ятикратному збільшенні дози та трикратному збільшенні тривалості лікування.
5.10 Спеціальні застереження. Використання препарату повинно поєднуватися з належними практиками управління: належне очищення, правильна вентиляція та відсутність надмірної концентрації поголів’я в приміщенні.
5.11 Період виведення (каренції). Забій тварин на м'ясо дозволяють через 62 доби (телята) та 24 доби (ягнята та козенята) після останнього застосування препарату. Отримане, до зазначеного терміну, м'ясо утилізують або згодовують непродуктивним тваринам, залежно від висновку лікаря ветеринарної медицини.
6. Фармацевтичні особливості. Не змішувати з іншими ветеринарними препаратами.
6.2 Термін придатності 2 роки. Термін зберігання після першого відкривання первинної упаковки - 3 місяці.
6.3 Особливі заходи зберігання. Сухе темне, недоступне для дітей місце за температури від 8 °С до 25 °С. 6.4 Природа і склад контейнера первинного упакування Біла пляшка з поліетилену високої щільності, закупорена поліпропіленовою гвинтовою кришкою по 125 мл, 250 мл, 500 мл та 1 л